Значення в інших словниках
-
дерзкий —
дерзки́й прикметник розм.
Орфографічний словник української мови
-
дерзкий —
-а, -е, розм. 1》 Який має тверду будову, грубий вигляд; дебелий, жорсткий. 2》 перен. Який не виявляє поваги, пошани; грубий, невихований. 3》 Те саме, що дерзновенний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
дерзкий —
СМІ́ЛИ́ВИЙ (який не знає страху, не боїться небезпеки), СМІ́ЛИЙ рідше, ХОРО́БРИЙ, ВІДВА́ЖНИЙ підсил., МУ́ЖНІЙ підсил., БЕЗСТРА́ШНИЙ підсил., НЕБОЯЗКИ́Й, НЕБОЯЗЛИ́ВИЙ, НЕЛЯКЛИ́ВИЙ, НЕПОЛОХЛИ́ВИЙ, БЕЗБО́ЯЗНИЙ, БЕЗТРЕ́ПЕТНИЙ поет., ВІДЧАЙДУ́ШНИЙ підсил.
Словник синонімів української мови
-
дерзкий —
Дерзки́й, -ка́, -ке́; -кі́, -ки́х
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
дерзкий —
ДЕРЗКИ́Й, а́, е́, розм. 1. Який має тверду будову, грубий вигляд; дебелий, жорсткий. Хазяїн підвівся з крісла й попрохав гостей в залу, подибавши поперед їх своїми цибатими, але не дерзкими, неначе крихкими ногами (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах
-
дерзкий —
Дерзкий, -а, -е Упругій, жесткій. Трава дерзка, трудно тепер її косити. Сквир. у.
Словник української мови Грінченка