дерзкий
1. див. грубий
2. це жорсткий
Джерело:
Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дерзкий — дерзки́й прикметник розм. Орфографічний словник української мови
- дерзкий — -а, -е, розм. 1》 Який має тверду будову, грубий вигляд; дебелий, жорсткий. 2》 перен. Який не виявляє поваги, пошани; грубий, невихований. 3》 Те саме, що дерзновенний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дерзкий — СМІ́ЛИ́ВИЙ (який не знає страху, не боїться небезпеки), СМІ́ЛИЙ рідше, ХОРО́БРИЙ, ВІДВА́ЖНИЙ підсил., МУ́ЖНІЙ підсил., БЕЗСТРА́ШНИЙ підсил., НЕБОЯЗКИ́Й, НЕБОЯЗЛИ́ВИЙ, НЕЛЯКЛИ́ВИЙ, НЕПОЛОХЛИ́ВИЙ, БЕЗБО́ЯЗНИЙ, БЕЗТРЕ́ПЕТНИЙ поет., ВІДЧАЙДУ́ШНИЙ підсил. Словник синонімів української мови
- дерзкий — Дерзки́й, -ка́, -ке́; -кі́, -ки́х Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- дерзкий — ДЕРЗКИ́Й, а́, е́, розм. 1. Який має тверду будову, грубий вигляд; дебелий, жорсткий. Хазяїн підвівся з крісла й попрохав гостей в залу, подибавши поперед їх своїми цибатими, але не дерзкими, неначе крихкими ногами (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
- дерзкий — Дерзкий, -а, -е Упругій, жесткій. Трава дерзка, трудно тепер її косити. Сквир. у. Словник української мови Грінченка