деструктивний —
деструкти́вний прикметник
Орфографічний словник української мови
деструктивний —
[деиструктиўнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови
деструктивний —
-а, -е. Стос. до деструкції.
Великий тлумачний словник сучасної мови
деструктивний —
Деструкти́вний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
деструктивний —
ДЕСТРУКТИ́ВНИЙ, а, е. Стос. до деструкції. Катаморфізм. Під цією назвою розуміють деструктивний розклад порід на складові частини, що викликається процесами вивітрювання (Курс заг. геол., 1947, 243).
Словник української мови в 11 томах