Словник української мови в 11 томах

деструктивний

ДЕСТРУКТИ́ВНИЙ, а, е. Стос. до деструкції.

Катаморфізм. Під цією назвою розуміють деструктивний розклад порід на складові частини, що викликається процесами вивітрювання (Курс заг. геол., 1947, 243).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. деструктивний — деструкти́вний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. деструктивний — [деиструктиўнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
  3. деструктивний — -а, -е. Стос. до деструкції.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. деструктивний — Нищівний, згубний, руїнницький, див. розоряти  Словник чужослів Павло Штепа
  5. деструктивний — Деструкти́вний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)