1. Словник української мови в 11 томах

деструктивний

ДЕСТРУКТИ́ВНИЙ, а, е. Стос. до деструкції.

Катаморфізм. Під цією назвою розуміють деструктивний розклад порід на складові частини, що викликається процесами вивітрювання (Курс заг. геол., 1947, 243).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. деструктивний — деструкти́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. деструктивний — [деиструктиўнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. деструктивний — -а, -е. Стос. до деструкції. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. деструктивний — Нищівний, згубний, руїнницький, див. розоряти Словник чужослів Павло Штепа
  5. деструктивний — Деструкти́вний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)