деспотія
ДЕСПОТІ́Я, ї, ж. Не обмежена законом самодержавна влада, яка характеризується крайньою централізацією і сваволею правителя; держава, керована деспотом.
В 1847 році царською деспотією було заслано спочатку до Вятки, а потім на Кавказ одного з українських письменників — Олександра Олександровича Навроцького (Тич., III, 1957, 63).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- деспотія — деспоті́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- деспотія — -ї, ж. Не обмежена законом самодержавна влада, яка характеризується крайньою централізацією і сваволею правителя; держава, керована деспотом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- деспотія — деспоті́я (від грец. δεσποτεία – необмежена влада) форма державного устрою і правління, що характеризується крайньою централізацією влади й сваволею правителя, не обмеженою законом. Словник іншомовних слів Мельничука