1. Великий тлумачний словник сучасної мови

деструктивний

деструкти́вний

-а, -е.

Стос. до деструкції.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. деструктивний — деструкти́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. деструктивний — [деиструктиўнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. деструктивний — Нищівний, згубний, руїнницький, див. розоряти Словник чужослів Павло Штепа
  4. деструктивний — Деструкти́вний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. деструктивний — ДЕСТРУКТИ́ВНИЙ, а, е. Стос. до деструкції. Катаморфізм. Під цією назвою розуміють деструктивний розклад порід на складові частини, що викликається процесами вивітрювання (Курс заг. геол., 1947, 243). Словник української мови в 11 томах