деспотія

ДЕСПОТІ́Я, ї, ж. Не обмежена законом самодержавна влада, яка характеризується крайньою централізацією і сваволею правителя; держава, керована деспотом.

В 1847 році царською деспотією було заслано спочатку до Вятки, а потім на Кавказ одного з українських письменників — Олександра Олександровича Навроцького (Тич., III, 1957, 63).

Значення в інших словниках

1. деспотія — деспоті́я іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. деспотія — -ї, ж. Не обмежена законом самодержавна влада, яка характеризується крайньою централізацією і сваволею правителя; держава, керована деспотом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. деспотія — деспоті́я (від грец. δεσποτεία – необмежена влада) форма державного устрою і правління, що характеризується крайньою централізацією влади й сваволею правителя, не обмеженою законом.  Словник іншомовних слів Мельничука