детектив —
детекти́в 1 іменник чоловічого роду літературний твір або кінофільм детекти́в 2 іменник чоловічого роду, істота агент
Орфографічний словник української мови
детектив —
I [деитеиктиў] -ива, м. (на) -ивов'і/ -ив'і, мн. -ивие, -ив'іў (агент) II [деитеиктиў] -иву, м. (y) -ив'і, мн. -ивие, -ив'іў (твір)
Орфоепічний словник української мови
детектив —
ч. 1》 род. -а. Спеціаліст з розслідування злочинів. 2》 род. -у. Літературний твір або кінофільм, присвячений розкриттю заплутаної таємниці, зазвичай пов'язаної зі злочином.
Великий тлумачний словник сучасної мови
детектив —
детекти́в (англ. detective, від лат. detego – розкриваю, викриваю) 1. Агент таємної служби розшуку, сищик. 2. Літературний твір, кінофільм, зміст яких присвячено розкриттю загадкового злочину.
Словник іншомовних слів Мельничука
детектив —
ДЕТЕКТИ́В (агент таємної служби розшуку), НИ́ШПОРКА розм., СИ́ЩИК розм., ШПИК розм., ФІЛЕ́Р заст., СЛІДЕ́ЦЬ заст. Перехрест оглянув папірець з увагою детектива (І. Ле); Всі села, усі міста обплутані жандармським кодлом, нишпорками (Вас.
Словник синонімів української мови
детектив —
ДЕТЕКТИ́В, ч. 1. род. а. У капіталістичних країнах — агент таємної служби розшуку. Серед верховинців стояли й нишпорили по всьому Хусту ще й сотні детективів — у одязі лісорубів...
Словник української мови в 11 томах