Значення в інших словниках
-
детонатор —
детона́тор іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
детонатор —
Детонатор — detonator — Detonator, Zünder, Sprengkapsel, Zündkörper, Zündladung — засіб, що забезпечує вибухове перетворення (детонацію) ВР за допомогою початкового імпульсу. Промислові Д. носять назву капсуль-детонаторів, електродетонаторів.
Гірничий енциклопедичний словник
-
детонатор —
-а, ч. 1》 Вибухова речовина, яка в разі вибухання викликає детонацію іншої вибухової речовини. 2》 Капсуль, запал для здійснення вибуху. Детонатор чого — про те, що викликає, породжує які-небудь явища, події.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
детонатор —
детона́тор (від лат. detono – гримлю) заряд вибухової речовини, здатний своїм вибухом спричинити вибух (детонацію) основного заряду снаряда, бомби тощо.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
детонатор —
ЗАПА́Л (пристрій для запалювання вибухової речовини), ДЕТОНА́ТОР, ПІДРИВНИ́К. Марія озирнулася в окоп і побачила матросів, що вкладали запали у великі протитанкові гранати (В.
Словник синонімів української мови
-
детонатор —
ДЕТОНА́ТОР, а, ч. 1. Вибухова речовина, яка при вибуханні викликає детонацію іншої вибухової речовини. Детонатори вибухнули. 2. Капсуль, запал для здійснення вибуху.
Словник української мови в 11 томах