Значення в інших словниках
-
дефілювати —
дефілюва́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
дефілювати —
-юю, -юєш, недок. Урочисто проходити (на параді, демонстрації і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
дефілювати —
дефілюва́ти (дифілюва́ти) прогулюватися напоказ (Лучук) (ср)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
дефілювати —
див. іти; ходити
Словник синонімів Вусика
-
дефілювати —
ПРОХО́ДИТИ (повз когось, щось), ПЕРЕХО́ДИТИ, ДЕФІЛЮВА́ТИ, ПАРАДУВА́ТИ (урочисто, в строю, на параді, демонстрації). — Док.: пройти́, перейти́, продефілюва́ти, пропарадува́ти. Ось проходять вони загартованим строєм (С.
Словник синонімів української мови
-
дефілювати —
Дефілюва́ти, -лю́ю, -лю́єш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
дефілювати —
ДЕФІЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., книжн. Урочисто проходити (на параді, демонстрації і т. ін.). На відкриття пам’ятника.. мають прибути ветерани нової, другої війни, щоб дефілювати перед пам’ятником і трибуною (Скл., Карпати, II, 1954, 100).
Словник української мови в 11 томах