дефілювати

див. маршувати

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дефілювати — дефілюва́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. дефілювати — -юю, -юєш, недок. Урочисто проходити (на параді, демонстрації і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дефілювати — дефілюва́ти (дифілюва́ти) прогулюватися напоказ (Лучук) (ср) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. дефілювати — див. іти; ходити Словник синонімів Вусика
  5. дефілювати — ПРОХО́ДИТИ (повз когось, щось), ПЕРЕХО́ДИТИ, ДЕФІЛЮВА́ТИ, ПАРАДУВА́ТИ (урочисто, в строю, на параді, демонстрації). — Док.: пройти́, перейти́, продефілюва́ти, пропарадува́ти. Ось проходять вони загартованим строєм (С. Словник синонімів української мови
  6. дефілювати — Дефілюва́ти, -лю́ю, -лю́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. дефілювати — ДЕФІЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., книжн. Урочисто проходити (на параді, демонстрації і т. ін.). На відкриття пам’ятника.. мають прибути ветерани нової, другої війни, щоб дефілювати перед пам’ятником і трибуною (Скл., Карпати, II, 1954, 100). Словник української мови в 11 томах