дефілювати
ПРОХО́ДИТИ (повз когось, щось), ПЕРЕХО́ДИТИ, ДЕФІЛЮВА́ТИ, ПАРАДУВА́ТИ (урочисто, в строю, на параді, демонстрації). — Док.: пройти́, перейти́, продефілюва́ти, пропарадува́ти. Ось проходять вони загартованим строєм (С. Голованівський); — А чи чули ви, що коло Чорного гаю розбої? Ані перейти.. тудою, чутно, ані переїхати (Марко Вовчок).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дефілювати — дефілюва́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- дефілювати — -юю, -юєш, недок. Урочисто проходити (на параді, демонстрації і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- дефілювати — див. маршувати Словник чужослів Павло Штепа
- дефілювати — дефілюва́ти (дифілюва́ти) прогулюватися напоказ (Лучук) (ср) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- дефілювати — див. іти; ходити Словник синонімів Вусика
- дефілювати — Дефілюва́ти, -лю́ю, -лю́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- дефілювати — ДЕФІЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., книжн. Урочисто проходити (на параді, демонстрації і т. ін.). На відкриття пам’ятника.. мають прибути ветерани нової, другої війни, щоб дефілювати перед пам’ятником і трибуною (Скл., Карпати, II, 1954, 100). Словник української мови в 11 томах