Значення в інших словниках
-
диск —
диск іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
диск —
[диск] -ка, м. (на) -ку, мн. -кие, -к'іў
Орфоепічний словник української мови
-
диск —
-а, ч. 1》 Предмет, який має вигляд плоского круга. || Спортивне знаряддя – дерев'яний круг сочевицеподібної форми, скріплений металевим ободом. || Видимий з Землі обрис Сонця, Місяця, планет.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
диск —
(грец. δίσκος) 1. Плоский круг, кругла пластина. 2. Снаряд для кидання у легкій атлетиці, що має сочевицеподібну форму; буває дерев’яний з металевим ободом, суцільнометалевий або гумовий. 3.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
диск —
Спортивний снаряд для метання на легкоатлетичних змаганнях; переможець визначається за найкращим результатом із 6 спроб.
Універсальний словник-енциклопедія
-
диск —
ДИСК (предмет, який має форму плоского кола; те, що нагадує такий предмет), КРУЖА́ЛО. Весь корпус вигнувши дугою, поривно, сильною рукою юнак метнув сталевий диск (Є. Фомін); Парусник з дітьми пливе назустріч сонцеві.
Словник синонімів української мови
-
диск —
Диск, -ку; ди́ски, -сків
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
диск —
ДИСК, а, ч. 1. Предмет, який має вигляд плоского круга. Багато таких злитків, що мали форму брусків, незамкнутих кілець та дисків, знайдено в Закарпатті (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 86); *Образно.
Словник української мови в 11 томах
-
диск —
рос. диск (англ. disk — носій даних у вигляді диска з феромагнітним покриттям. Див. також Дискета, Оптичний диск, Компактний диск.
Eкономічна енциклопедія