диск

-а, ч.

1》 Предмет, який має вигляд плоского круга.

|| Спортивне знаряддя – дерев'яний круг сочевицеподібної форми, скріплений металевим ободом.

|| Видимий з Землі обрис Сонця, Місяця, планет.

|| Деталь машини, якого-небудь знаряддя, що має вигляд плоского круга, кільця з рівними або зазубленими краями.

2》 Магазин для патронів у ручному кулеметі або автоматі.

3》 Платівка.

4》 спец. Пристрій, що дозволяє записувати і зберігати інформацію в комп'ютері.

Віртуальний диск — імітація додатково підключеного дисковода.

Гнучкий магнітний диск — змінний магнітний диск на гнучкому носії, який використовується у ПЕОМ як зовнішня пам'ять прямого доступу.

Двосторонній диск — гнучкий магнітний диск, обидві сторони якого форматовані та придатні для використання.

Жорсткий диск — жорсткий незамінний металевий диск, який використовується як носій інформації великої ємності.

Замінний магнітний диск — диск (пакет магнітних дисків), який можна знімати з накопичувача та замінювати його іншим диском.

Лазерний диск (компакт-диск) — диск, який служить для запису, зберігання та відтворення аудіо-, відео- та комп'ютерної інформації.

Магнітний диск — машинний носій даних, виготовлений у вигляді плоскої круглої пластини з намагнічуваним поверхневим шаром на одному або на обох боках і призначений для запису, зберігання та зчитування даних.

Незамінний магнітний диск — носій магнітного запису у формі диска, конструктивно об'єднаний з частиною приводного механізму накопичувача даних, що приводить диск в обертання.

Односторонній диск — гнучкий магнітний диск, лише одна сторона якого придатна для використання.

Оптичний диск — диск, запис на який та (чи) зчитування з якого здійснюється світловим, наприклад, лазерним променем.

Системний диск — диск, на якому розміщені модулі операційної системи і з якого здійснюється її запуск.

Значення в інших словниках

1. диск — диск іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. диск — [диск] -ка, м. (на) -ку, мн. -кие, -к'іў  Орфоепічний словник української мови
3. диск — Коловачка, таріль  Словник чужослів Павло Штепа
4. диск — (грец. δίσκος) 1. Плоский круг, кругла пластина. 2. Снаряд для кидання у легкій атлетиці, що має сочевицеподібну форму; буває дерев’яний з металевим ободом, суцільнометалевий або гумовий. 3.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. диск — Спортивний снаряд для метання на легкоатлетичних змаганнях; переможець визначається за найкращим результатом із 6 спроб.  Універсальний словник-енциклопедія
6. диск — ДИСК (предмет, який має форму плоского кола; те, що нагадує такий предмет), КРУЖА́ЛО. Весь корпус вигнувши дугою, поривно, сильною рукою юнак метнув сталевий диск (Є. Фомін); Парусник з дітьми пливе назустріч сонцеві.  Словник синонімів української мови
7. диск — Диск, -ку; ди́ски, -сків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. диск — ДИСК, а, ч. 1. Предмет, який має вигляд плоского круга. Багато таких злитків, що мали форму брусків, незамкнутих кілець та дисків, знайдено в Закарпатті (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 86); *Образно.  Словник української мови в 11 томах
9. диск — рос. диск (англ. disk — носій даних у вигляді диска з феромагнітним покриттям. Див. також Дискета, Оптичний диск, Компактний диск.  Eкономічна енциклопедія