диск
-а, ч.
1》 Предмет, який має вигляд плоского круга.
|| Спортивне знаряддя – дерев'яний круг сочевицеподібної форми, скріплений металевим ободом.
|| Видимий з Землі обрис Сонця, Місяця, планет.
|| Деталь машини, якого-небудь знаряддя, що має вигляд плоского круга, кільця з рівними або зазубленими краями.
2》 Магазин для патронів у ручному кулеметі або автоматі.
3》 Платівка.
4》 спец. Пристрій, що дозволяє записувати і зберігати інформацію в комп'ютері.
Віртуальний диск — імітація додатково підключеного дисковода.
Гнучкий магнітний диск — змінний магнітний диск на гнучкому носії, який використовується у ПЕОМ як зовнішня пам'ять прямого доступу.
Двосторонній диск — гнучкий магнітний диск, обидві сторони якого форматовані та придатні для використання.
Жорсткий диск — жорсткий незамінний металевий диск, який використовується як носій інформації великої ємності.
Замінний магнітний диск — диск (пакет магнітних дисків), який можна знімати з накопичувача та замінювати його іншим диском.
Лазерний диск (компакт-диск) — диск, який служить для запису, зберігання та відтворення аудіо-, відео- та комп'ютерної інформації.
Магнітний диск — машинний носій даних, виготовлений у вигляді плоскої круглої пластини з намагнічуваним поверхневим шаром на одному або на обох боках і призначений для запису, зберігання та зчитування даних.
Незамінний магнітний диск — носій магнітного запису у формі диска, конструктивно об'єднаний з частиною приводного механізму накопичувача даних, що приводить диск в обертання.
Односторонній диск — гнучкий магнітний диск, лише одна сторона якого придатна для використання.
Оптичний диск — диск, запис на який та (чи) зчитування з якого здійснюється світловим, наприклад, лазерним променем.
Системний диск — диск, на якому розміщені модулі операційної системи і з якого здійснюється її запуск.
Значення в інших словниках
- диск — диск іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- диск — [диск] -ка, м. (на) -ку, мн. -кие, -к'іў Орфоепічний словник української мови
- диск — Коловачка, таріль Словник чужослів Павло Штепа
- диск — (грец. δίσκος) 1. Плоский круг, кругла пластина. 2. Снаряд для кидання у легкій атлетиці, що має сочевицеподібну форму; буває дерев’яний з металевим ободом, суцільнометалевий або гумовий. 3. Словник іншомовних слів Мельничука
- диск — Спортивний снаряд для метання на легкоатлетичних змаганнях; переможець визначається за найкращим результатом із 6 спроб. Універсальний словник-енциклопедія
- диск — ДИСК (предмет, який має форму плоского кола; те, що нагадує такий предмет), КРУЖА́ЛО. Весь корпус вигнувши дугою, поривно, сильною рукою юнак метнув сталевий диск (Є. Фомін); Парусник з дітьми пливе назустріч сонцеві. Словник синонімів української мови
- диск — Диск, -ку; ди́ски, -сків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- диск — ДИСК, а, ч. 1. Предмет, який має вигляд плоского круга. Багато таких злитків, що мали форму брусків, незамкнутих кілець та дисків, знайдено в Закарпатті (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 86); *Образно. Словник української мови в 11 томах
- диск — рос. диск (англ. disk — носій даних у вигляді диска з феромагнітним покриттям. Див. також Дискета, Оптичний диск, Компактний диск. Eкономічна енциклопедія