диск

ДИСК, а, ч.

1. Предмет, який має вигляд плоского круга.

Багато таких злитків, що мали форму брусків, незамкнутих кілець та дисків, знайдено в Закарпатті (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 86);

*Образно. Її повні, засмаглі руки вже знову пірнули в соняшники, ритмічно торкаючись їхніх дисків з дівочою ніжністю, з класичною граціозністю (Гончар, І, 1954, 507);

*У порівн. Місяць блищав, наче золотий диск (Трубл., І, 1955, 191);

// Спортивний, гімнастичний прилад — дерев’яний круг сочевицевидної форми, скріплений металевим ободом.

Великою популярністю користувались [у Ольвії в III-II ст. до н. е.] гімнастичні змагання з бігу, стрибків, кидання диска, списа, кінні змагання (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 258);

*У порівн. Як же треба.. дорожити і думкою, і самою формою думки, щоб вона, неначе диск дискобола, летіла далеко і точно, а не як випадково кинута цеглина! (Довж., III, 1960, 271);

// Видимий з Землі обрис Сонця, Місяця, планет.

Місяць пересувається в ту частину зоряного неба, яка протистоїть Сонцю, і тоді видно повний диск Місяця (Бесіди про всесвіт, 1953, 13);

Розглядаючи планету Марс у телескоп, ми бачимо диск з багатьма деталями на ньому (Рад. Укр., 22.ІХ 1956, 3);

Блискучий диск сонця ніби плавав у розтопленому просторі, розсипаючись дугою бризок (Ле, Міжгір’я, 1953, 300);

// Деталь машини, якого-небудь знаряддя, що має вигляд плоского круга, кільця з рівними або зазубленими краями.

Своєчасно і добре організували виготовлення дисків для переустаткування висіваючих апаратів квадратно-гніздових сівалок київські заводи «Червоний екскаватор» і «Головмашмет» (Колг. село, 24.III 1956, 1);

Головною частиною турбіни є стальний диск, ..на обводі цього диска є багато невеликих лопаточок (Фізика, II, 1957, 68).

∆ Зародко́вий диск — маленька округла біляста пляма на жовтку яйця.

У заплідненому яйці зародковий диск має форму кружка діаметром 3-8 мм (Пта-хівн., 1955, 108).

2. Магазин для патронів у ручному кулеметі або автоматі.

Всі полягли, як один, тільки зброя та диски лишились (Л. Укр., І, 1951, 231);

Соколов і жінка-сержант розкладали під руками зручно автоматні диски, .. гранати (Ю. Янов., І, 1954, 85).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. диск — диск іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. диск — [диск] -ка, м. (на) -ку, мн. -кие, -к'іў Орфоепічний словник української мови
  3. диск — -а, ч. 1》 Предмет, який має вигляд плоского круга. || Спортивне знаряддя – дерев'яний круг сочевицеподібної форми, скріплений металевим ободом. || Видимий з Землі обрис Сонця, Місяця, планет. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. диск — Коловачка, таріль Словник чужослів Павло Штепа
  5. диск — (грец. δίσκος) 1. Плоский круг, кругла пластина. 2. Снаряд для кидання у легкій атлетиці, що має сочевицеподібну форму; буває дерев’яний з металевим ободом, суцільнометалевий або гумовий. 3. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. диск — Спортивний снаряд для метання на легкоатлетичних змаганнях; переможець визначається за найкращим результатом із 6 спроб. Універсальний словник-енциклопедія
  7. диск — ДИСК (предмет, який має форму плоского кола; те, що нагадує такий предмет), КРУЖА́ЛО. Весь корпус вигнувши дугою, поривно, сильною рукою юнак метнув сталевий диск (Є. Фомін); Парусник з дітьми пливе назустріч сонцеві. Словник синонімів української мови
  8. диск — Диск, -ку; ди́ски, -сків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. диск — рос. диск (англ. disk — носій даних у вигляді диска з феромагнітним покриттям. Див. також Дискета, Оптичний диск, Компактний диск. Eкономічна енциклопедія