диск

рос. диск

(англ. disk — носій даних у вигляді диска з феромагнітним покриттям. Див. також Дискета, Оптичний диск, Компактний диск.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. диск — Коловачка, таріль Словник чужослів Павло Штепа
  2. диск — Спортивний снаряд для метання на легкоатлетичних змаганнях; переможець визначається за найкращим результатом із 6 спроб. Універсальний словник-енциклопедія
  3. диск — диск іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  4. диск — -а, ч. 1》 Предмет, який має вигляд плоского круга. || Спортивне знаряддя – дерев'яний круг сочевицеподібної форми, скріплений металевим ободом. || Видимий з Землі обрис Сонця, Місяця, планет. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. диск — ДИСК (предмет, який має форму плоского кола; те, що нагадує такий предмет), КРУЖА́ЛО. Весь корпус вигнувши дугою, поривно, сильною рукою юнак метнув сталевий диск (Є. Фомін); Парусник з дітьми пливе назустріч сонцеві. Словник синонімів української мови
  6. диск — ДИСК, а, ч. 1. Предмет, який має вигляд плоского круга. Багато таких злитків, що мали форму брусків, незамкнутих кілець та дисків, знайдено в Закарпатті (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 86); *Образно. Словник української мови в 11 томах
  7. диск — [диск] -ка, м. (на) -ку, мн. -кие, -к'іў Орфоепічний словник української мови
  8. диск — (грец. δίσκος) 1. Плоский круг, кругла пластина. 2. Снаряд для кидання у легкій атлетиці, що має сочевицеподібну форму; буває дерев’яний з металевим ободом, суцільнометалевий або гумовий. 3. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. диск — Диск, -ку; ди́ски, -сків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)