дискваліфікація

рос. дисквалификация

оголошення когось непридатним обіймати певну посаду або виконувати певну роботу.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дискваліфікація — дискваліфіка́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. дискваліфікація — дискваліфіка́ція (від дис... і кваліфікація) 1. Позбавлення спортсмена (або команди) права брати участь у спортивних змаганнях за технічні порушення правил змагання, а також у разі порушення морально-етичних норм поведінки. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. дискваліфікація — ДИСКВАЛІФІКА́ЦІЯ, ї, ж., книжн. Позбавлення кваліфікації на підставі визнання кого-небудь нездатним або негідним займатися якоюсь спеціальністю; // спорт. Позбавлення спортсмена права брати участь в змаганнях. Словник української мови в 11 томах
  4. дискваліфікація — -ї, ж., книжн. Позбавлення кваліфікації на підставі визнання кого-небудь нездатним або негідним працювати за якимсь фахом. || спорт. Позбавлення спортсмена права брати участь у змаганнях. Великий тлумачний словник сучасної мови