дискваліфікація

ДИСКВАЛІФІКА́ЦІЯ, ї, ж., книжн. Позбавлення кваліфікації на підставі визнання кого-небудь нездатним або негідним займатися якоюсь спеціальністю;

// спорт. Позбавлення спортсмена права брати участь в змаганнях.

Під час змагань було проведено 392 бої, з яких 192 закінчились перемогами за очками, ..40 — дискваліфікацією за порушення правил змагань (Спорт.., 1958, 18).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дискваліфікація — дискваліфіка́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. дискваліфікація — -ї, ж., книжн. Позбавлення кваліфікації на підставі визнання кого-небудь нездатним або негідним працювати за якимсь фахом. || спорт. Позбавлення спортсмена права брати участь у змаганнях. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дискваліфікація — дискваліфіка́ція (від дис... і кваліфікація) 1. Позбавлення спортсмена (або команди) права брати участь у спортивних змаганнях за технічні порушення правил змагання, а також у разі порушення морально-етичних норм поведінки. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. дискваліфікація — рос. дисквалификация оголошення когось непридатним обіймати певну посаду або виконувати певну роботу. Eкономічна енциклопедія