дискваліфікація
дискваліфіка́ція
(від дис... і кваліфікація)
1. Позбавлення спортсмена (або команди) права брати участь у спортивних змаганнях за технічні порушення правил змагання, а також у разі порушення морально-етичних норм поведінки.
2. Оголошення когось непридатним обіймати певну посаду або виконувати певну роботу.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дискваліфікація — дискваліфіка́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- дискваліфікація — -ї, ж., книжн. Позбавлення кваліфікації на підставі визнання кого-небудь нездатним або негідним працювати за якимсь фахом. || спорт. Позбавлення спортсмена права брати участь у змаганнях. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дискваліфікація — ДИСКВАЛІФІКА́ЦІЯ, ї, ж., книжн. Позбавлення кваліфікації на підставі визнання кого-небудь нездатним або негідним займатися якоюсь спеціальністю; // спорт. Позбавлення спортсмена права брати участь в змаганнях. Словник української мови в 11 томах
- дискваліфікація — рос. дисквалификация оголошення когось непридатним обіймати певну посаду або виконувати певну роботу. Eкономічна енциклопедія