Значення в інших словниках
-
диспепсія —
диспепсі́я іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
диспепсія —
-ї, ж. Розлад травлення в кишечнику, що супроводиться посиленими процесами бродіння і гниття.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
диспепсія —
диспепсі́я (від дис... і грец. πέψις – травлення) порушення перетравлювання їжі в кишечнику людини без виявлених органічних уражень його. Д. пов’язана з посиленням процесів бродіння й гниття в кишечнику.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
диспепсія —
ДИСПЕПСІ́Я, ї, ж. Розлад травлення в кишечнику, що супроводиться посиленими процесами бродіння і гниття. Фізіологічної диспепсії новонароджених не треба лякатися (Хвор. дит. віку, 1955, 55); Причиною токсичної диспепсії телят є А-гіповітаміноз (Соц. твар., 1, 1956, 52).
Словник української мови в 11 томах