дисципліна —
[диесциепл’іна] -ние, д. і м. -н'і
Орфоепічний словник української мови
дисципліна —
I -и, ж. Твердо встановлений порядок, дотримання якого є обов'язковим для всіх членів даного колективу. || Витриманість, звичка до суворого порядку. Договірна дисципліна — своєчасне та належне виконання зобов'язань по договорам.
Великий тлумачний словник сучасної мови
дисципліна —
(англ. discipline) обов’язкове дотримання в процесі діяльності кожним працівником і кожною організацією встановлених норм, правил і порядку. Дисципліна буває трудова, виробнича, фінансова, договірна.
Економічний словник
дисципліна —
дисциплі́на (від лат. disciplina – вчення, виховання, розпорядок) 1. Певний обов’язковий порядок поведінки членів трудового колективу, громадян, діяльності організації, що відповідає нормам права й моралі суспільства або вимогам певної організації.
Словник іншомовних слів Мельничука
дисципліна —
1. підпорядкування себе правилам, встановленому суворому порядку; 2. галузь знання, наука.
Універсальний словник-енциклопедія
дисципліна —
ВИ́ТРИМКА (уміння володіти собою в будь-яких обставинах), ВИ́ТРИМАНІСТЬ, СПО́КІЙ, СТІ́ЙКІСТЬ, ХАРА́КТЕР, ВРІВНОВА́ЖЕНІСТЬ (УРІВНОВА́ЖЕНІСТЬ), САМОВЛАДА́ННЯ, ХОЛОДНОКРО́ВНІСТЬ, ДИСЦИПЛІ́НА, ВИ́ДЕРЖКА рідко, САМОВЛА́ДА рідко.
Словник синонімів української мови
дисципліна —
Дисциплі́на, -ни, -ні
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
дисципліна —
ДИСЦИПЛІ́НА¹, и, ж. Твердо встановлений порядок, дотримання якого є обов’язковим для всіх членів даного колективу. Дисципліна — мати перемоги (Укр.. присл.., 1955, 401); Член партії повинен..
Словник української мови в 11 томах
дисципліна —
рос. дисциплина (від латин. disciplina — витримка, виховання, розпорядок) — своєчасне і належне виконання правил і зобов'язань, додержання прийнятих законів і норм економічної діяльності.
Eкономічна енциклопедія