Словник чужослів Павло Штепа

добича

Здобич, здобуток

Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа

Значення в інших словниках

  1. добича — рідко добич, -і, ж., розм. Те саме, що здобич 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. добича — ДОБИ́ЧА, рідко ДО́БИЧ, і, ж., розм. 1. Те, що захоплено з боєм у ворога. Та без серця і без жалю, Без сльози гіркої Поспішає розбіяка До добичі свої [своєї] (Рудан., Тв., 1956, 76); — Як послужить доля, то сього року буде велика добич.  Словник української мови в 11 томах