доброчесний —
доброче́сний прикметник
Орфографічний словник української мови
доброчесний —
-а, -е. Який живе чесно, дотримується всіх правил моралі. || Який є проявом чесності, моральності.
Великий тлумачний словник сучасної мови
доброчесний —
див. Добрий; чесний
Словник синонімів Вусика
доброчесний —
ЧЕ́СНИЙ (який відзначається високими моральними якостями; який виражає ці якості тощо); ДОБРОЧЕ́СНИЙ, ЦНОТЛИ́ВИЙ (який живе чесно, дотримується всіх правил моралі; який виражає чесність); ПРАВДИ́ВИЙ, ЧИ́СТИЙ (який виражає правдивість, чесність)...
Словник синонімів української мови
доброчесний —
ДОБРОЧЕ́СНИЙ, а, е. Який живе чесно, дотримується всіх правил моралі. Доброчесним героям співчували, а коли на сцену виходив хижак-куркуль або лиха свекруха, то глядачі з криками зривалися з місць, щоб покарати їх (Мист.
Словник української мови в 11 томах