Значення в інших словниках
-
доказовість —
доказо́вість іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
доказовість —
-вості, ж. Абстр. ім. до доказовий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
доказовість —
ДОКАЗОВІСТЬ — найважливіша властивість правильного умовиводу, міркування; полягає в обґрунтуваності тези аргументами, внаслідок чого теза обов'язково має бути визнана істинним судженням. Д. — необхідна властивість міркувань, що приводить до розширення знань (див. доведення).
Філософський енциклопедичний словник
-
доказовість —
ДОКАЗО́ВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до доказо́вий. Письменник широко використовує історичні документи.., мемуари і спогади. Все це надавало творові достовірності і доказовості (Рад. літ-во, 3, 1961, 49).
Словник української мови в 11 томах