Значення в інших словниках
-
доцент —
доце́нт іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
доцент —
[доцент] -нта, м. (на) -нтов'і/-н'т'і, мн. -нтие, -н'т'іў
Орфоепічний словник української мови
-
доцент —
-а, ч. Вчене звання або посада викладача вищої школи.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
доцент —
доце́нт [від лат. docens (docentis) – навчаючий] вчене звання викладачів вищих навчальних закладів.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
доцент —
В Україні посада у вузах, на яку призначають працівників із науковим ступенем кандидата наук.
Універсальний словник-енциклопедія
-
доцент —
Доце́нт, -нта; доце́нти, -тів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
доцент —
ДОЦЕ́НТ, а, ч. Вчене звання або посада викладача вищої школи. Недавно побачив [Вадим] у газеті оголошення конкурсу на заміщення вакансії доцента в рідному університеті (Руд., Остання шабля, 1959, 38); // Людина, що має це звання і займає цю посаду.
Словник української мови в 11 томах