древній

Дідизний, днедавній, найдавніший, прадавній, прапрадідівський, прастарий, престарий, старезний, старенний, стародавній, староденний, старовинний, старожитний, старосвітський, див. античний, вікодавній, давній, старинний

Значення в інших словниках

1. древній — дре́вній прикметник стародавній рідко  Орфографічний словник української мови
2. древній — [дреўн'ій] м. (на) -н'ому/-н'ім; ж. -н'а; с. -н'еи; мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. древній — -я, -є. 1》 рідко. Те саме, що стародавній. || у знач. ім. древні, -ніх, мн. Люди, що жили в далекому минулому. Древні мови — латинська і давньогрецька мови, санскрит, іврит і т. д. 2》 розм. Який дожив до глибокої старості, дуже старий (про людей, тварин).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. древній — див. старий; стародавній  Словник синонімів Вусика
5. древній — АНТИ́ЧНИЙ (який стосується давньогрецької або давньоримської культури, мистецтва, суспільного ладу і т. ін.), КЛАСИ́ЧНИЙ, ДРЕ́ВНІЙ рідше.  Словник синонімів української мови
6. древній — Дре́вній, -ня, -нє; -ні, -ніх  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. древній — ДРЕ́ВНІЙ, я, є. 1. рідко. Те саме, що старода́вній. Ось і він, Дніпро, величний і древній, народна українська ріка! (Ю. Янов., І, 1958, 229); Нерідко можна було бачити біля цього пам’ятника древньої архітектури.. туристів (Вільде, Сестри..  Словник української мови в 11 томах
8. древній — Древній, -я, -є Престарѣлый, старый. Сим. 230. Була то жена вельми древня і немошна. МВ. ІІ. 74.  Словник української мови Грінченка