Значення в інших словниках
-
древній —
[дреўн'ій] м. (на) -н'ому/-н'ім; ж. -н'а; с. -н'еи; мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови
-
древній —
-я, -є. 1》 рідко. Те саме, що стародавній. || у знач. ім. древні, -ніх, мн. Люди, що жили в далекому минулому. Древні мови — латинська і давньогрецька мови, санскрит, іврит і т. д. 2》 розм. Який дожив до глибокої старості, дуже старий (про людей, тварин).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
древній —
Дідизний, днедавній, найдавніший, прадавній, прапрадідівський, прастарий, престарий, старезний, старенний, стародавній, староденний, старовинний, старожитний, старосвітський, див. античний, вікодавній, давній, старинний
Словник чужослів Павло Штепа
-
древній —
див. старий; стародавній
Словник синонімів Вусика
-
древній —
АНТИ́ЧНИЙ (який стосується давньогрецької або давньоримської культури, мистецтва, суспільного ладу і т. ін.), КЛАСИ́ЧНИЙ, ДРЕ́ВНІЙ рідше.
Словник синонімів української мови
-
древній —
Дре́вній, -ня, -нє; -ні, -ніх
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
древній —
ДРЕ́ВНІЙ, я, є. 1. рідко. Те саме, що старода́вній. Ось і він, Дніпро, величний і древній, народна українська ріка! (Ю. Янов., І, 1958, 229); Нерідко можна було бачити біля цього пам’ятника древньої архітектури.. туристів (Вільде, Сестри..
Словник української мови в 11 томах
-
древній —
Древній, -я, -є Престарѣлый, старый. Сим. 230. Була то жена вельми древня і немошна. МВ. ІІ. 74.
Словник української мови Грінченка