Орфографічний словник української мови

древність

дре́вність

іменник жіночого роду

властивість від: древній

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. древність — -ності, ж., книжн. 1》 тільки одн. Властивість за знач. древній. 2》 тільки мн. Пам'ятки далекого минулого.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. древність — Стародавність, старожитність, старосвітство, старосвітчина, старовинність, старовина, старизна, старовизна, старезність, давнина, прадавнина, давноминуле, давня давнина, сива давнина, сивина  Словник чужослів Павло Штепа
  3. древність — див. давнина  Словник синонімів Вусика
  4. древність — ДРЕ́ВНІСТЬ, ності, ж., книжн. 1. тільки одн. Властивість за знач. дре́вній. 2. тільки мн. Пам’ятки далекого минулого. Тепер уже заходились [москалі з козаками] Древності шукати У могилах… (Шевч., І, 1951, 301); Єгипетські древності.  Словник української мови в 11 томах