древність

ДРЕ́ВНІСТЬ, ності, ж., книжн.

1. тільки одн. Властивість за знач. дре́вній.

2. тільки мн. Пам’ятки далекого минулого.

Тепер уже заходились [москалі з козаками] Древності шукати У могилах… (Шевч., І, 1951, 301);

Єгипетські древності.

Значення в інших словниках

1. древність — дре́вність іменник жіночого роду властивість від: древній  Орфографічний словник української мови
2. древність — -ності, ж., книжн. 1》 тільки одн. Властивість за знач. древній. 2》 тільки мн. Пам'ятки далекого минулого.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. древність — Стародавність, старожитність, старосвітство, старосвітчина, старовинність, старовина, старизна, старовизна, старезність, давнина, прадавнина, давноминуле, давня давнина, сива давнина, сивина  Словник чужослів Павло Штепа
4. древність — див. давнина  Словник синонімів Вусика