древність
ДРЕ́ВНІСТЬ, ності, ж., книжн.
1. тільки одн. Властивість за знач. дре́вній.
2. тільки мн. Пам’ятки далекого минулого.
Тепер уже заходились [москалі з козаками] Древності шукати У могилах… (Шевч., І, 1951, 301);
Єгипетські древності.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- древність — дре́вність іменник жіночого роду властивість від: древній Орфографічний словник української мови
- древність — -ності, ж., книжн. 1》 тільки одн. Властивість за знач. древній. 2》 тільки мн. Пам'ятки далекого минулого. Великий тлумачний словник сучасної мови
- древність — Стародавність, старожитність, старосвітство, старосвітчина, старовинність, старовина, старизна, старовизна, старезність, давнина, прадавнина, давноминуле, давня давнина, сива давнина, сивина Словник чужослів Павло Штепа
- древність — див. давнина Словник синонімів Вусика