1. Словник української мови в 11 томах

древо

ДРЕ́ВО, а, с., заст., поет. Дерево.

Над водою посаджене Древо зеленіє (Шевч., І, 1951, 340);

І кувать зозуля стала з гілки древа-ясенця (Тич., II, 1957, 314);

*Образно. І ти [народ] навчивсь ходити так же прямо По тій землі, де Каменяр ходив, Де він розбитими паралічем руками Прекрасне древо правди посадив (Забашта, Вибр., 1958, 44);

*У порівн. Мов підтяте сокирою древо, долі простягся Агі (Л. Укр., IV, 1954, 282).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. древо — дре́во іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. древо — розтіка́тися ми́слями (ми́слію, ми́слю) по дре́ву, книжн. Бути багатослівним, розповідати про що-небудь дуже детально, докладно. Не збираюся розтікатись мислію по древу, за влучним виразом древнього автора.. Що забулось — вибачайте (В. Фразеологічний словник української мови
  3. древо — ДЕ́РЕВО (багаторічна рослина з твердим стовбуром і гіллям, що утворює крону), ДЕРЕВИ́НА, ДРЕ́ВО заст., поет. Скрипливе дерево довго живе (прислів'я); Палає багаття, осяває всі листочки, усі гіллячки крислатої деревини (М. Коцюбинський); Над водою посажене Древо зеленіє, Плодом вкрите (Т. Шевченко). Словник синонімів української мови
  4. древо — Древо, -ва с. = дерево. Грин. ІІІ. 690. А зузуля стрепенула, в темний луг полинула, сіла собі на високім древі. Мет. 256. Над водою посажене древо зеленіє. ум. древко. Помости гніздечко й у садочку, на високім древку, на яворку. Чуб. V. 850. Словник української мови Грінченка