древо
розтіка́тися ми́слями (ми́слію, ми́слю) по дре́ву, книжн. Бути багатослівним, розповідати про що-небудь дуже детально, докладно. Не збираюся розтікатись мислію по древу, за влучним виразом древнього автора.. Що забулось — вибачайте (В. Дрозд); І не розтікайтеся мислію по древу, бо через кілька хвилин має початися обхід (Ю. Шовкопляс); Розуміючи те, що я далеко не геній і розтікатися мислями по древу мені нічого, я уперто думав над тим: що писати? Прозу чи п’єси? (Ю. Збанацький); Бо коли Боян, бувало, пісню у натхненні віщому складав, розтікався він по древу мислю, сірим вовком по землі шугав (Н. Забіла).
Джерело:
Фразеологічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- древо — дре́во іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
- древо — ДЕ́РЕВО (багаторічна рослина з твердим стовбуром і гіллям, що утворює крону), ДЕРЕВИ́НА, ДРЕ́ВО заст., поет. Скрипливе дерево довго живе (прислів'я); Палає багаття, осяває всі листочки, усі гіллячки крислатої деревини (М. Коцюбинський); Над водою посажене Древо зеленіє, Плодом вкрите (Т. Шевченко). Словник синонімів української мови
- древо — ДРЕ́ВО, а, с., заст., поет. Дерево. Над водою посаджене Древо зеленіє (Шевч., І, 1951, 340); І кувать зозуля стала з гілки древа-ясенця (Тич., II, 1957, 314); *Образно. Словник української мови в 11 томах
- древо — Древо, -ва с. = дерево. Грин. ІІІ. 690. А зузуля стрепенула, в темний луг полинула, сіла собі на високім древі. Мет. 256. Над водою посажене древо зеленіє. ум. древко. Помости гніздечко й у садочку, на високім древку, на яворку. Чуб. V. 850. Словник української мови Грінченка