Значення в інших словниках
-
другорядний —
другоря́дний прикметник
Орфографічний словник української мови
-
другорядний —
(- справу) не головний, не важливий, не істотний, не чільний, другий; (автор) посередній, пересічний.
Словник синонімів Караванського
-
другорядний —
[другор’аднией] м. (на) -дному/ -д(‘)н'ім, мн. -д(‘)н'і
Орфоепічний словник української мови
-
другорядний —
-а, -е. Не головний за значенням, не основний, менш істотний. || Посередній щодо своїх якостей. Другорядні члени речення грам. — члени речення, що пояснюють і доповнюють головні члени речення.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
другорядний —
ДРУГОРЯ́ДНИЙ (не головний, не основний), ПОБІ́ЧНИЙ, ПРИВХІДНИ́Й, ДРУ́ГИЙ перев. із сл. план, роль, розм., ВТОРИ́ННИЙ книжн. Минуло два місяці розлуки, і кожний лист був як повість жалю й розради.. Не було слів ні випадкових, ні другорядних... (Т.
Словник синонімів української мови
-
другорядний —
Другоря́дний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
другорядний —
ДРУГОРЯ́ДНИЙ, а, е. Не головний за значенням, не основний, менш істотний. У сій вашій новій поемі я люблю те, що в ній, певне, має бути другорядним — власне, ліричні нотки (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах
-
другорядний —
Другорядний, -а, -е Второстепенный. Желех.
Словник української мови Грінченка