Значення в інших словниках
-
дубильний —
дуби́льний прикметник
Орфографічний словник української мови
-
дубильний —
-а, -е. Прикм. до дублення. || Признач. для дублення.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
дубильний —
ДУБИ́ЛЬНИЙ, а, е. Прикм. до ду́блення. Чепіжка послав сина вчитися, а собі згодом найняв робітників, таких, що зналися на лимарській та дубильній справі (Юхвід, Оля, 1959, 135); // Признач. для дублення. Рослини, що містять у собі дубильні речовини,..
Словник української мови в 11 томах