Значення в інших словниках
-
дубасити —
дуба́сити дієслово недоконаного виду фам.
Орфографічний словник української мови
-
дубасити —
фам., дубцювати, духопелити, лупцювати, тузати, стусувати, давати перцю; (по чому) стукати, вдаряти; пор. БИТИ.
Словник синонімів Караванського
-
дубасити —
-ашу, -асиш, недок., фам. 1》 перех. і без додатка. Сильно бити кого-небудь. 2》 по чому, у що. Сильно стукати, ударяти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
дубасити —
див. бити
Словник синонімів Вусика
-
дубасити —
БИ́ТИ по чому, об що, у що і без додатка (стукаючи, робити удари по чому-небудь, об що-небудь), ГАМСЕ́ЛИТИ підсил. розм., ГАТИ́ТИ підсил. розм., ГЕ́ПАТИ підсил. розм., ГИЛИ́ТИ підсил. розм., ГРІ́ТИ по чому, об що, у що, підсил. розм., ДУБА́СИТИ підсил.
Словник синонімів української мови
-
дубасити —
Дуба́сити, -шу, -сиш, -сять
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
дубасити —
ДУБА́СИТИ, а́шу, а́сиш, недок., фам. 1. перех. і без додатка. Сильно бити кого-небудь. Я звалив його і почав дубасити, по чому влучав, кулаками (Гр., Без хліба, 1958, 67); Снаряди почали рватися в котлованах, де збиралися для атаки фашисти.
Словник української мови в 11 томах
-
дубасити —
Дубасити, -шу, -сиш гл. Дубасить, колотить.
Словник української мови Грінченка