ділання —
ді́лання іменник середнього роду діал.
Орфографічний словник української мови
ділання —
-я, с., діал. Дія, діяльність.
Великий тлумачний словник сучасної мови
ділання —
діла́ння дія (ст)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
ділання —
ДІЯ́ЛЬНІСТЬ (застосування своєї праці, своїх зусиль до чого-небудь, у якійсь галузі), ДІ́Я, А́КЦІЯ книжн., ОПЕРА́ЦІЯ розм., ЧИН уроч., УЧИ́Н (ВЧИН) заст., уроч., ДІ́ЙСТВО заст., ДІ́ЛАННЯ діал.; ПРА́КТИКА (перев.
Словник синонімів української мови
ділання —
ДІ́ЛАННЯ, я, с., діал. Дія, діяльність. Який матеріал! Яке поле до ділання, га! (Фр., IV, 1950, 308); Не власне щастя, сумнів чи вагання, а доля всіх хай буде покликом діла́ння! (У. Кравч., Вибр., 1958, 81).
Словник української мови в 11 томах
ділання —
Ділання, -ня с. Дѣйствіе.
Словник української мови Грінченка