Значення в інших словниках
-
егоїст —
Самолюб, самолюбець, себелюб, себелюбець.
Словник синонімів Полюги
-
егоїст —
егої́ст іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
егоїст —
Самолюб|ець|, себелюб|ець|, індивідуаліст, егоцентрист, кн. нарцис, с. шкурник; З. П. честолюб, марнолюб.
Словник синонімів Караванського
-
егоїст —
[еигоуйіст] -ста, м. (на) -стов'і/-с'т'і, мн. -стие, -с'т'іy
Орфоепічний словник української мови
-
егоїст —
-а, ч. Той, хто відзначається егоїзмом.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
егоїст —
(франц. egoiste) людина, що ставить над усе особисті інтереси.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
егоїст —
ЕГОЇ́СТ (людина, яка понад усе ставить особисті інтереси), СЕБЕЛЮ́БЕЦЬ, СЕБЕЛЮ́Б, САМОЛЮ́БЕЦЬ, САМОЛЮ́Б. Іноді їй здавалося, що син виріс егоїстом, себелюбцем (П. Дорошко); — Ваше кохання стоптала жінка через власну глупоту..
Словник синонімів української мови
-
егоїст —
Егої́ст, -та; егої́сти, -стів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
егоїст —
ЕГОЇ́СТ, а, ч. Той, хто відзначається егоїзмом. Такий він мертвяк, такий грубий і дуже грубий егоїст (Коцюб., III, 1956, 157); Все це були егоїсти, які прагнули задовольнити лише власні інтереси (Грим., Подробиці.., 1956, 427).
Словник української мови в 11 томах