Значення в інших словниках
-
екватор —
еква́тор іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
екватор —
Рівник, рівноденник.
Словник синонімів Караванського
-
екватор —
Экватор — equator — Äquator – географічний Е. – лінія перетину земної кулі з площиною, що проходить через центр Землі, перпендикулярно до осі її обертання. Всі точки Е. мають географічну широту 0о. Цей...
Гірничий енциклопедичний словник
-
екватор —
-а, ч., геогр. Уявна лінія, що проходить навколо земної кулі на рівній віддалі від обох полюсів і ділить її на Північну та Південну півкулі. Екватор кришталика анат. — лінія, що відділяє передню поверхню кришталика від задньої.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
екватор —
А, ч., студ. Середина навчання у ВНЗ — зимова сесія третього курсу. Як будем святкувати екватор?
Словник сучасного українського сленгу
-
екватор —
(-а) ч.; студ. Час після зимової сесії на третьому курсі, середина навчання у вузі. На третьому курсі, відразу після "екватора", він ледь не вчинив найдурнішої речі у своєму житті (Л. Дереш, Культ). БСРЖ, 710.
Словник жарґонної лексики української мови
-
екватор —
еква́тор (від лат. aequator – рівнодільник) 1. Окружність. 2. Е. географічний – лінія перетину земної кулі площиною, що проходить через центр Землі, перпендикулярно до осі її обертання; поділяє Землю на дві півкулі – Північну й Південну. 3.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
екватор —
Паралель, площина якої проходить через центр Землi i перпендикулярна до осi, що проходить через 2 географiчнi полюси.
Універсальний словник-енциклопедія
-
екватор —
Еква́тор, -ра; -тори, -рів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
екватор —
ЕКВА́ТОР, а, ч., геогр. Уявна лінія, що проходить навколо земної кулі на рівній віддалі від обох полюсів і ділить її на Північну та Південну півкулі.
Словник української мови в 11 томах