Значення в інших словниках
-
екзистенція —
Екзисте́нція: — існування [33;46-2;44-1;46-1] — існування людей, що люблять ловити рибу в мутній воді [??][XVIII] На очах у Золя, ще в Е, відбувся державний переворот 1852...
Словник з творів Івана Франка
-
екзистенція —
екзисте́нція іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
екзистенція —
г., існування, життя.
Словник синонімів Караванського
-
екзистенція —
-ї, ж. 1》 Основна категорія екзистенціалізму, яка означає те непізнаване, ірраціональне в людському "Я", внаслідок чого людина є конкретною неповторною особистістю. 2》 зах. Існування.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
екзистенція —
ЕКЗИСТЕ́НЦІЯ, ї, ж., філос. 1. Існування, буття; сутність. Гори і сонце – дві речі, котрі нам подаровано для повнокровного втішання короткотривалою екзистенцією (Ю. Андрухович); Ярина почала розпитувати його [Котигорошка]..
Словник української мови у 20 томах
-
екзистенція —
екзисте́нція (лат. existentia, від existo – існую) основна категорія екзистенціалізму, яка означає внутрішнє буття людини, те непізнаване, ірраціональне в людському «Я», внаслідок чого людина є конкретною неповторною особистістю.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
екзистенція —
Буття, обставини життя; у філософії протиставляється есенції (сутності), основне поняття екзистенціалізму, яким окреслюється особливий спосіб існування, притаманний лише людині.
Універсальний словник-енциклопедія
-
екзистенція —
ЕКЗИСТЕНЦІЯ (від лат. existo — існую) — специфічно людське існування у світі, що характеризується як "позамежове" (трансцендентальне) відносно натуралістично-психологічних параметрів буття і як посутньо незагальне — однократне, унікальне. Термін "Е.
Філософський енциклопедичний словник