Словник української мови у 20 томах

екзистенція

ЕКЗИСТЕ́НЦІЯ, ї, ж., філос.

1. Існування, буття; сутність.

Гори і сонце – дві речі, котрі нам подаровано для повнокровного втішання короткотривалою екзистенцією (Ю. Андрухович);

Ярина почала розпитувати його [Котигорошка].., чи усвідомлював він свою екзистенцію в пограничній ситуації під час здійснення подвигу (В. Кожелянко);

Ми мляво насолоджуємось екзистенцією .. Ми разом з усіма виснажуємось у марних спробах пошвидше прожити життя (Ю. Іздрик).

2. Основна категорія екзистенціалізму, що означає внутрішнє буття людини як конкретної неповторної особистості.

Початок XX ст. приніс із собою філософію екзистенції, яка актуалізувала питання взаємодії людини з природою, суспільством і Богом (з наук. літ.);

Людина, її самість безпосередньо переживає своє буття у світі як власне існування – екзистенцію (з наук. літ.);

Постшістдесятництво української прози оприявлює загрозу посягання на екзистенцію людського буття (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. екзистенція — Екзисте́нція: — існування [33;46-2;44-1;46-1] — існування людей, що люблять ловити рибу в мутній воді [??][XVIII] На очах у Золя, ще в Е, відбувся державний переворот 1852...  Словник з творів Івана Франка
  2. екзистенція — екзисте́нція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  3. екзистенція — г., існування, життя.  Словник синонімів Караванського
  4. екзистенція — -ї, ж. 1》 Основна категорія екзистенціалізму, яка означає те непізнаване, ірраціональне в людському "Я", внаслідок чого людина є конкретною неповторною особистістю. 2》 зах. Існування.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. екзистенція — Існування, життя  Словник чужослів Павло Штепа
  6. екзистенція — екзисте́нція (лат. existentia, від existo – існую) основна категорія екзистенціалізму, яка означає внутрішнє буття людини, те непізнаване, ірраціональне в людському «Я», внаслідок чого людина є конкретною неповторною особистістю.  Словник іншомовних слів Мельничука
  7. екзистенція — Буття, обставини життя; у філософії протиставляється есенції (сутності), основне поняття екзистенціалізму, яким окреслюється особливий спосіб існування, притаманний лише людині.  Універсальний словник-енциклопедія
  8. екзистенція — ЕКЗИСТЕНЦІЯ (від лат. existo — існую) — специфічно людське існування у світі, що характеризується як "позамежове" (трансцендентальне) відносно натуралістично-психологічних параметрів буття і як посутньо незагальне — однократне, унікальне. Термін "Е.  Філософський енциклопедичний словник