Словник української мови у 20 томах

екзистенціювати

ЕКЗИСТЕНЦІЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., філос.

Існувати, жити.

На відміну від знака символ – це сама реальність, у якій перебуває, живе, екзистенціює людина (з наук. літ.);

Екзистенціюючи, людина залишається в собі, в індивідуальній дійсності, з Богом (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)