екзистенціювати
ЕКЗИСТЕНЦІЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., філос.
Існувати, жити.
На відміну від знака символ – це сама реальність, у якій перебуває, живе, екзистенціює людина (з наук. літ.);
Екзистенціюючи, людина залишається в собі, в індивідуальній дійсності, з Богом (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)