Значення в інших словниках
-
емпіризм —
емпіри́зм іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
емпіризм —
-у, ч. 1》 Напрям у філософії, який єдиним джерелом пізнання вважає чуттєве сприймання і досвід, а значенням теоретичних узагальнень і логічного мислення нехтує або зовсім його заперечує. 2》 книжн.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
емпіризм —
емпіри́зм (від грец. εμπειρία – досвід) напрям у теорії пізнання, який на противагу раціоналізмові вважає єдиним джерелом і критерієм пізнання чуттєвий досвід, применшує значення логічного аналізу і теоретичних узагальнень.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
емпіризм —
Філософське положення чи напрямок, побудовані на твердженні, що в пізнанні основну роль відіграє дослід.
Універсальний словник-енциклопедія
-
емпіризм —
ЕМПІРИЗМ (від грецьк. έμπειρία — досвід) — філософський напрям, протилежний раціоналізмові, вважає чуттєвий досвід єдиним джерелом і критерієм вірогідного знання. Сильний бік Е. полягає в орієнтації на ретельний аналіз чуттєвості та її ролі у пізнанні.
Філософський енциклопедичний словник
-
емпіризм —
Емпіри́зм, -му, -мові
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
емпіризм —
ЕМПІРИ́ЗМ, у, ч. 1. Напрям у філософії, який єдиним джерелом пізнання вважає чуттєве сприймання і досвід, а значення теоретичних узагальнень і логічного мислення недооцінює або зовсім заперечує. 2. книжн.
Словник української мови в 11 томах
-
емпіризм —
рос. эмпиризм (від грец. empeiria — досвід) — один із напрямів теорії пізнання, який на противагу раціоналізмові стверджує, що єдиним джерелом і критерієм пізнання є чуттєвий досвід, применшує значення логічного аналізу і теоретичних узагальнень (напр.
Eкономічна енциклопедія