Значення в інших словниках
-
емпіричний —
емпіри́чний прикметник
Орфографічний словник української мови
-
емпіричний —
Практичний, не теоретичний.
Словник синонімів Караванського
-
емпіричний —
[еимп'іричнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови
-
емпіричний —
Эмпирический — empirical — empirisch — 1) Оснований на емпірії (досвіді). 2) Е. р і в е н ь з н а н ь рівень пізнавального процесу, що дає знання тих закономірних зв'язків і відношень, які виявляються через аналіз безпосередніх даних спостереження.
Гірничий енциклопедичний словник
-
емпіричний —
-а, -е. 1》 Прикм. до емпіризм 1). Емпірична філософія. Емпірична соціологія — один з напрямів сучасної соціології, основним методом якого є опис окремих сторін суспільного життя.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
емпіричний —
емпіри́чний (грец. εμπειρικός) 1. Властивий емпіризму або заснований на емпірії (досвіді). 2. Е-на соціологія – один з провідних напрямів сучасної буржуазної соціології, який обмежується описом окремих сторін суспільного життя.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
емпіричний —
Емпіри́чний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
емпіричний —
ЕМПІРИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Прикм. до емпіри́зм 1. Емпірична філософія. 2. Заснований на емпірії (у 1 знач.). Однією з важливих особливостей художнього відображення дійсності в фольклорі є те, що воно грунтується на багатющому, але значною мірою емпіричному...
Словник української мови в 11 томах