ендемічний —
ендемі́чний прикметник
Орфографічний словник української мови
ендемічний —
-а, -е, спец. Власт. даній місцевості або поширений у ній; місцевий. Ендемічне вогнище — територія, у межах якої протягом тривалого часу спостерігається захворювання певною хворобою. Ендемічні організми — види, роди, родини та інші групи рослин або тварин, поширення яких обмежене певною місцевістю.
Великий тлумачний словник сучасної мови
ендемічний —
МІСЦЕ́ВИЙ (який стосується певної місцевості, живе в якійсь місцевості тощо), ТУТЕ́ШНІЙ, ЕНДЕМІ́ЧНИЙ спец. (властивий даній місцевості, поширений в ній). Оповідач, Матвій Петрович Кравченко, могутньої будови чоловік, був місцевий житель і старожил (В.
Словник синонімів української мови
ендемічний —
Ендемі́чний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
ендемічний —
ЕНДЕМІ́ЧНИЙ, а, е, спец. Власт. даній місцевості або поширений у ній; місцевий. Постійне поширення заразних хвороб у певних місцях всередині країни, що підтримується існуючими там особливими природними чи іншими умовами..
Словник української мови в 11 томах