ендемічний

ЕНДЕМІ́ЧНИЙ, а, е, спец. Власт. даній місцевості або поширений у ній; місцевий.

Постійне поширення заразних хвороб у певних місцях всередині країни, що підтримується існуючими там особливими природними чи іншими умовами.., називається ендемічним (Підручник дезинф., 1953, 55);

В західних областях України надзвичайно поширений ендемічний зоб (Матеріали.. охор. здоров’я.., 1957, 329).

Значення в інших словниках

1. ендемічний — ендемі́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. ендемічний — -а, -е, спец. Власт. даній місцевості або поширений у ній; місцевий. Ендемічне вогнище — територія, у межах якої протягом тривалого часу спостерігається захворювання певною хворобою. Ендемічні організми — види, роди, родини та інші групи рослин або тварин, поширення яких обмежене певною місцевістю.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ендемічний — (мед.) тубільна, місцева (хвороба)  Словник чужослів Павло Штепа
4. ендемічний — МІСЦЕ́ВИЙ (який стосується певної місцевості, живе в якійсь місцевості тощо), ТУТЕ́ШНІЙ, ЕНДЕМІ́ЧНИЙ спец. (властивий даній місцевості, поширений в ній). Оповідач, Матвій Петрович Кравченко, могутньої будови чоловік, був місцевий житель і старожил (В.  Словник синонімів української мови
5. ендемічний — Ендемі́чний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)