ендемічний
ЕНДЕМІ́ЧНИЙ, а, е, спец. Власт. даній місцевості або поширений у ній; місцевий.
Постійне поширення заразних хвороб у певних місцях всередині країни, що підтримується існуючими там особливими природними чи іншими умовами.., називається ендемічним (Підручник дезинф., 1953, 55);
В західних областях України надзвичайно поширений ендемічний зоб (Матеріали.. охор. здоров’я.., 1957, 329).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ендемічний — ендемі́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- ендемічний — -а, -е, спец. Власт. даній місцевості або поширений у ній; місцевий. Ендемічне вогнище — територія, у межах якої протягом тривалого часу спостерігається захворювання певною хворобою. Ендемічні організми — види, роди, родини та інші групи рослин або тварин, поширення яких обмежене певною місцевістю. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ендемічний — (мед.) тубільна, місцева (хвороба) Словник чужослів Павло Штепа
- ендемічний — МІСЦЕ́ВИЙ (який стосується певної місцевості, живе в якійсь місцевості тощо), ТУТЕ́ШНІЙ, ЕНДЕМІ́ЧНИЙ спец. (властивий даній місцевості, поширений в ній). Оповідач, Матвій Петрович Кравченко, могутньої будови чоловік, був місцевий житель і старожил (В. Словник синонімів української мови
- ендемічний — Ендемі́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)