ендемія

ЕНДЕМІ́Я, ї, ж., спец. Постійне існування та періодичне поширення деяких інфекційних хвороб у певній місцевості за відповідних умов.

Вірусний грип може поширюватися на великих територіях.. Якщо ж він обмежений невеликими вогнищами, то говорять про ендемію (Хвор. дит. віку, 1955, 289).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ендемія — ендемі́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. ендемія — -ї, ж., спец. Постійне існування та періодичне поширення деяких інфекційних хвороб у певній місцевості за відповідних умов. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ендемія — ендемі́я (від грец. έν – в і δήμος – народ, країна, область) постійне існування та періодичне поширення деяких інфекційних хвороб у певній місцевості (пор. пандемія). Словник іншомовних слів Мельничука