1. Словник синонімів української мови

ендемічний

МІСЦЕ́ВИЙ (який стосується певної місцевості, живе в якійсь місцевості тощо), ТУТЕ́ШНІЙ, ЕНДЕМІ́ЧНИЙ спец. (властивий даній місцевості, поширений в ній). Оповідач, Матвій Петрович Кравченко, могутньої будови чоловік, був місцевий житель і старожил (В. Собко); На тутешніх парубків ніхто з дівчат і не дивиться: усе б їм салдати та салдати (Г. Квітка-Основ'яненко); На полонинах і в альпійській смузі зростає понад 30 видів реліктових та ендемічних рослин (з газети).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ендемічний — ендемі́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. ендемічний — -а, -е, спец. Власт. даній місцевості або поширений у ній; місцевий. Ендемічне вогнище — територія, у межах якої протягом тривалого часу спостерігається захворювання певною хворобою. Ендемічні організми — види, роди, родини та інші групи рослин або тварин, поширення яких обмежене певною місцевістю. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ендемічний — (мед.) тубільна, місцева (хвороба) Словник чужослів Павло Штепа
  4. ендемічний — Ендемі́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. ендемічний — ЕНДЕМІ́ЧНИЙ, а, е, спец. Власт. даній місцевості або поширений у ній; місцевий. Постійне поширення заразних хвороб у певних місцях всередині країни, що підтримується існуючими там особливими природними чи іншими умовами.. Словник української мови в 11 томах